Гаврилова Надія Анатоліївна

соціальний педагог

Графік роботи:

понеділок-п`ятниця 

8:30 - 15:00

четвер - методичний день

Спільна робота соціального педагога з вчителями, батьками - основний принцип діяльності шкільної соціально-психологічної служби.

Соціально-психологічна служба у школі організована для створення сприятливих умов для розвитку і соціалізації, психологічного комфорту і безпеки учнів, атмосфери взаємодопомоги та співробітництва в навчально-виховному процесі між педагогами, учнями та батьками.

 Зміст роботи соціального педагога та практичних психологів базується на спілкуванні з учнями, батьками і вчителями та тісній співпраці із відповідними службами міста. 

Класні керівники та вчителі - предметники є сполучною ланкою між учнем і соціальним педагогом. Від них надходить первинний запит і первинна інформація про дитину. Взаємодія класного керівника і соціального  педагога має своєю метою спільне виявлення причин виникають у дитини проблем і проведення соціально-педагогічної корекційної роботи для надання допомоги і попередження можливих проблемних ситуацій.

Найбільш поширені питання, з якими звертаються класні керівники до соціальним педагогам:

• надання допомоги в соціально - педагогічному обстеженні дитини, оскільки класні керівники не завжди можуть самостійно зібрати і проаналізувати всю необхідну інформацію в повному обсязі;

• своєчасна підтримка дітей, що потрапили в екстремальні ситуації (позбавлення батьків їхніх прав, визначення дитини в держустанови для подальшого його навчання і виховання, збір документів для направлення дітей і підлітків у спеціальні виховно - профілактичні установи тощо);

• прийняття заходів виховного впливу до дитини у разі пропусків занять;

• взаємодія в ході роботи з сім'єю дитини;

• отримання будь-якої спеціальної інформації або консультації.

Аналізуючи досвід взаємодії класних керівників та соціальних педагогів можливо виділити наступні загальні проблеми:

• організація виховної роботи з дітьми, спрямованої на формування загальної культури особистості, адаптацію до життя в суспільстві, вивчення психолого - педагогічних особливостей особистості та її мікросфери, умов життя дитини;

• виявлення наявних у дітей проблем і труднощів, з одного боку, та їх інтересів і потреб - з іншого;

• своєчасне вирішення конфліктних ситуацій ;

• надання соціальної допомоги і підтримки учнів;

• сприяння реалізації прав і свобод дітей та підлітків, створення конкретної і безпечної обстановки в школі;

• забезпечення охорони життя і здоров'я , пропаганда здорового способу життя серед дітей та підлітків;

• розвиток демократичних основ життя дитячих колективів;

• підтримка партнерських відносин з родиною дитини, спільне вирішення дитячих проблем;

• взаємодія з учителями, батьками, фахівцями соціальних служб і надання допомоги дітям та підліткам , що потребують опіки та піклування; з обмеженими фізичними можливостями, а також потрапили в екстремальну ситуацію;

Виходячи з спільно розв'язуваних проблем, можна назвати і загальні форми роботи: спільні консультації, що проводяться на підставі даних соціально - психолого - педагогічної діагностики як окремих учнів, так і класів в цілому; проведення психолого - педагогічних практикумів з дітьми та їх батьками, де обговорюються питання морального розвитку дітей, відхилення в поведінці, їх причини та шляхи подолання, способи корекції; спільні семінари для учнів, батьків, педагогів школи; ігрові методи корекції поведінки дітей; спільне проведення батьківських зборів; спільне відвідування сімей; проведення спільних заходів.

Соціальному педагогу у процесі своєї діяльності доводиться багато уваги приділяти сім`ї дитини. На жаль, переважно цю увагу викликають якісь проблеми. Робота з родиною – пріоритетний напрямок у діяльності соціального педагога.

Перед соціальним педагогом стоїть завдання – допомогти сім`ї глибше усвідомити відповідальність за виховання дітей. Тому необхідно систематично, вдумливо і тактовно працювати з батьками принципова відмінність професійної діяльності соціального педагога від роботи психолога полягає в активній позиції першого стосовно родини в якій виховується дитина. Психолог допомагає дитині або родині, як правило, тоді, коли до нього звернулися. Соціальний педагог не тільки має право, але й зобов`язаний втручатися в ситуацію. Він відвідує дитину вдома, обстежує умови її життя. Робить  він це як офіційна особа – разом із класним керівником і дільничним міліціонером. Складаючи відповідний акт обстеження матеріально побутових умов. Ось такого зразка. Це дуже важливий момент він дає можливість побачити соціум дитини в дома. Далі, якщо це необхідно , він зв`язується з різними інстанціями: соціальний захист, медичні установи, тощо.

Сім`я має щоденний вплив на дитину , і цей вплив у тій чи іншій формі є безперервним, охоплюючи всі сторони життєдіяльності дитини. До сімейної атмосфери людина чутлива все життя, але найінтенсивніший вплив – під час фізичного та духовного становлення. У сім ї формується ставлення дитини до самої себе. На грунті родинних стосунків відбувається первинна соціалізація, засвоюються перші соціальні ролі, закладаються основні цінності життя. Сім’я для дитини є первинним мікросередовищем , вона відіграє вирішальне значення у формуванні її особистості. Соціальний педагог повинен працювати не лише в пожарному режимі , коли ми вже маємо проблему, ми повинні йти на крок вперед проводячи просвітницьку роботу з батьками. Сутність просвітницької роботи з батьками полягає в наданні їм якісної, актуальної і достовірної інформації про методи , способи виховного впливу на дітей, про вікові особливості дітей, про важливість і необхідність побудови такого простору всередині сім`ї, при якому дитина могла б у повному обсязі реалізувати свій особистісний потенціал, а також про необхідність побудови єдиної системи виховання у сім’ї та школі.

Отже, основним принципом соціально-психологічної служби  у  школі це - взаємодія зі всіма учасниками навчально-виховного процесу, відповідати їхнім актуальним проблемам і сприяти розширенню системи  життєвих цілей, цінностей та сенсів особистості.